Заключний звіт про результати виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки

Програму затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. N 1546 Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки». Програма містить 6 розділів, зокрема розділ VI Заходи щодо розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки», що включав 40 окремих заходів. Виконавцями заходів були МОН, МКТ, Держкомтелерадіо, Держкомнацрелігій, Головдержслужба, НАН, НАПН, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Координацію роботи з виконання Програми було покладено на МОН; щорічні звіти про виконання заходів Програми подавались Кабінетові Міністрів України своєчасно у 2005-2010 рр.

Метою Програми було створення належних умов для розвитку і розширення сфери функціонування української мови, виховання шанобливого ставлення до неї, формування патріотизму у громадян України.

Українська мова – національне надбання українського суспільства та найсуттєвіша і найбільш очевидна форма репрезентації культури українського народу. Виконуючи інтеграційну функцію, вона є важливим чинником зміцнення державності, забезпечення культурного та економічного розвитку нашої країни й повинна охоронятися та підтримуватися державою.

Нагальними завданнями державної мовної політики під час реалізації Програми було:

• зміцнення статусу української мови як державної та піднесення її суспільного престижу;
• створення умов для всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя;
• удосконалення законодавчої бази з питань мовної політики та забезпечення дієвого контролю за дотриманням мовного законодавства;
• створення умов для розвитку сучасної української літературної мови, та мов національних меншин;
• стимулювання до вивчення української мови громадян України – представників національних меншин;
• створення, видання, поширення наукових праць, словників, підручників українською мовою, зокрема електронних;
• сприяння збереженню та розвитку української мови в середовищі українців, які мешкають поза межами України.

Для формування відповідного правового поля впродовж 2004-2010 років проведено роботу щодо розробки нормативно-правових документів.
15 лютого 2010 р. підписано Указ Президента України N 161 Про Концепцію державної мовної політики», який став результатом роботи усіх попередніх років. Над розробленням Концепції працювали провідні фахівці Інститутів мовознавства та української мови НАН, Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету Києво-Могилянська академія», низки регіональних університетів, народні депутати України, представники МКТ та інших центральних органів виконавчої влади.

МКТ спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробив та направив Кабінету Міністрів України проект Закону України Про мови». У законопроекті законодавчо забезпечується конституційне положення про державність української мови, надаються реальні гарантії захисту мовних прав осіб, що належать до національних меншин, визначається порядок застосування мов. У проекті Закону поглиблено визначення принципів державної мовної політики, включено низку нових розділів (зокрема, Мова Збройних Сил України та інших військових формувань», Організація виконання Закону» тощо), запропоновано механізм контролю за виконанням
Закону, передбачено конкретну відповідальність за порушення мовного законодавства України.

Мін’юстом 5 липня 2010 р. за результатами правової експертизи надано висновок щодо проекту Закону України Про мови», в якому зазначається, що законопроект відповідає Конституції України, узгоджується з актами такої ж юридичної сили і відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та протоколів до неї.

Верховною Радою України у 2010 р. прийнято Закон України Про внесення змін до Закону України Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів» (розроблений МКТ). Законодавчим актом запроваджено протекціоністські заходи терміном на 5 років щодо національних фільмів від кіновиробництва до кінопоказу.

Держкомтелерадіо розроблено проект Закону України Про Концепцію державної інформаційної політики» (схвалено Верховною Радою України в першому читанні 11.01.2011 р.). Одним з пріоритетних завдань Концепції є забезпечення розвитку і функціонування української мови, зокрема у засобах масової інформації.

На виконання Плану організації виконання Указу Президента України від 15 лютого 2010 р. N 161 Про Концепцію державної мовної політики», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 2-3 березня 2010 р. (протокол N 12) МКТ за участю інших центральних та місцевих органів виконавчої влади розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження Плану заходів, спрямованих на забезпечення реалізації Концепції державної мовної політики».

Залишається актуальним виконання Указу Президента України від 20 лютого 2008 р. N 146 Про деякі питання розвитку державної мовної політики». МКТ розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Державного департаменту мовної політики».

МКТ забезпечило поповнення фондів публічних бібліотек виданнями вітчизняних видавництв в період 2005-2008 років, проте у 2004, 2009 та 2010 роках кошти на цей захід не виділялись.

При реконструкції Шевченківського національного заповідника у
м. Каневі в цокольному поверсі шляхом реконструкції обладнано сучасні фондосховища.

МОН вживало заходів щодо розширення функціонування української мови в сфері освіти, створення належних умов для вивчення української мови громадянами України з числа національних меншин, розвитку мережі дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів для безперервного виховання і навчання українською мовою, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, поліпшення навчально-методичного забезпечення навчальних закладів різних типів з метою вивчення державної мови, сприяння задоволенню освітніх потреб українців, які проживають за межами України.

Навчально-виховний процес у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах відбувається відповідно до вимог законодавства про мови. За час реалізації Програми значно збільшилась частка вихованців, учнів, та студентів, які навчаються державною мовою. Так, у 2010/2011 навчальному році українською мовою виховується 85,8% дітей у дошкільних навчальних закладах, навчається: 82,3% учнів у державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, 86,0% учнів професійно-технічних навчальних закладів, 90,7% студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 89,7% – ІІІ-ІV рівнів акредитації (у 2003/2004 навчальному році – відповідно 81,9; 75,0; 67,0; 83,4; 78,7%).

Зокрема, у Донецькій області за роки виконання програми у результаті виваженої, планомірної роботи органів управління освітою кількість дошкільних навчальних закладів з вихованням українською мовою зросла до 844 та становить 74,5% від загальної кількості; загальноосвітніх навчальних закладів – до 750, становить 69,4% від загальної кількості. У той же час в Автономній Республіці Крим кількість шкіл з українською мовою навчання практично не збільшилась (7), у багатьох районах таких навчальних закладів немає.

Забезпечується конституційне право представників національних меншин на навчання рідною мовою та її вивчення; у системі загальної середньої освіти навчання, крім державної, здійснюється також болгарською, кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою та угорською мовами, як окремий предмет вивчаються також гагаузька, іврит, корейська, німецька, новогрецька, турецька, чеська мови, факультативно або в гуртках – вірменська та естонська мови.

З метою створення належних умов для забезпечення ефективності процесу вивчення української мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин реалізується галузева Програма поліпшення вивчення української мови у цих закладах на 2008-2011 роки.

Розроблено проект постанови Уряду щодо безоплатного здобуття вчителями загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин другої вищої освіти за спеціальністю українська мова і література»; проект постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення доплат учителям української мови і літератури, які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин»; переглянуто і внесено зміни у навчальну програму з української літератури основної школи (5-11 класи) для загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин; розпочато проведення науково-методичних семінарів з питань методики викладання української мови в цих закладах, застосування новітніх технологій на уроках української мови і літератури, особливостей сучасних підручників з української мови.

Розроблено методичні рекомендації щодо застосування елементів двомовного навчання при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.

Створено постійну рубрику в журналі Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах» для висвітлення досвіду роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин.

У 2004 році введено в експлуатацію гімназію з навчанням українською мовою у м. Сімферополі; в той же час кошти на будівництво такої же гімназії у м. Ялті не було виділено.

Постійно розширювалась мережа профільних класів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, різних типів навчально-виховних комплексів, об’єднань з поглибленим вивченням української мови і літератури, вдосконалювалась їхня робота, модернізувалась та зміцнювалась матеріально-технічна база. У 2010/2011 навчальному році в усіх адміністративно-територіальних одиницях країни функціонує 2563 таких заклади. Поглиблено українську мову і літературу вивчають 60820 учнів.

У 2009 році дисципліну Українська мова (за професійним спрямуванням)» визначено як нормативну гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалаврів (спеціалістів медичного та ветеринарно-медичного спрямувань), затверджено відповідні навчальні програми, видано підручники.

Інститутом післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету здійснюються поглиблена підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для викладання українською мовою профільних дисциплін, зокрема вчителів історії, математики, початкових класів та керівників навчальних закладів.

Щорічно готувались методичні матеріали для вчителів українознавчих предметів шкіл зарубіжжя з метою організації відзначення Дня української писемності та мови (9 листопада) та Дня рідних мов (21 лютого), закордонним українським навчальним закладам за їх заявками надсилались підручники та навчальні посібники. У 2007 році з метою створення умов для реалізації громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, іноземними громадянами українського походження права на повну загальну середню освіту, засновано загальноосвітній навчальний заклад Міжнародна українська школа».

В результаті реалізації завдань Програми НАН виконано науково-технічну роботу Всеукраїнський лінгвістичний діалог», в процесі якої розроблено системотехніку віртуальної лексикографічної лабораторії; створено інтелектуальні мовно-інформаційні системи нового покоління, а також розширено словникову базу України шляхом видання нових лінгвістичних праць.

В Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН створено відділ мов України, одним із завдань якого є розробка наукових принципів і механізмів ефективного моніторингу мовної ситуації в Україні для запобігання міжмовних конфліктів і гармонізації міжмовних відносин.

НАПН мету Програми та її основні завдання ефективно втілено в результаті виконання прикладних науково-дослідних робіт, у ході яких проведено науково-практичні конференції та семінари з питань навчання державною мовою в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, створено навчально-методичне забезпечення цих закладів, зокрема підготовлено та видано програми, посібники, підручники українською мовою, у тому числі їх електронні варіанти, довідкову літературу українською мовою для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, здійснювалось забезпечення функціонування української мови в інформаційному комп’ютерному середовищі тощо.

Реалізація завдань і заходів Програми означила певні тенденції розширення функціонування української мови у сферах освіти, культури, науки. Так, дослідження, проведене Інститутом соціальної та політичної психології НАПН, дало змогу визначити основні психологічні передумови, які забезпечують розширення сфер уживання української мови в середовищі студентської молоді, виявити зміст психологічних проблем, що зумовлюють недостатню престижність української мови серед студентів. Результатом роботи стали створені програми соціально-психологічного тренінгу, спрямовані на посилення готовності студентської молоді до україномовного спілкування та виховання в них мовної толерантності, й методичні рекомендації щодо підвищення престижності україномовного спілкування, забезпечення позитивного впливу на ставлення студентської молоді в різних регіонах до української мови.

Достатньо ефективними виявилися заходи щодо стимулювання вивчення української мови учнями, студентами та іншими громадянами України. До таких заходів належить соціально-психологічний тренінг, що ґрунтується на засадах активного соціально-психологічного навчання і впливу референтних однолітків один на одного. Тренінг мовної толерантності дає змогу з’ясувати психологічні причини мовних непорозумінь, підвищити мовну і комунікативну культуру міжособових стосунків, посилити терпиме ставлення до носіїв інших мов, виробити готовність спокійно розв’язувати мовні суперечності, розширити прийоми індивідуальних дій та набути навички конструктивної поведінки в конфліктних ситуаціях мовної взаємодії. Розроблений науковцями Інституту соціальної та політичної психології НАПН тренінг апробований і впроваджений у східному та західному регіонах країни.

Стимулюванню інтересу до вивчення української мови сприяє українознавство. Навчальні посібники на українознавчій основі, підготовлені науковцями Інституту вищої освіти НАПН, підвищують інтерес до вивчення мови, створюють передумови засвоєння знань із мови водночас із розвитком культурної пам’яті, сприяють розвиткові мовлення. Розмаїття навчальної літератури із розвитку мовлення має врахувати інтереси тих, хто вчиться, сприяти розширенню сфери функціонування української мови, виховувати шанобливе ставлення до неї, формувати патріотизм у громадян України і повагу в іноземних громадян, котрі вивчають українську як іноземну. Це забезпечують лінгвокраїнознавчі посібники навчально-методичного комплексу з розвитку мовлення на українознавчій основі, побудовані на матеріалах про українську архітектуру, музику, державну і національну символіку, перлини України, персоналії, котрі є мовними знаками національної культури тощо.

Особливо позитивний вплив мали заходи з поліпшення навчально-методичного забезпечення навчальних закладів з метою вивчення державної мови. Видано нову енциклопедичну та довідкову літературу, навчальні та науково-методичні посібники, програми, підручники українською мовою та їх електронні варіанти, посібники, орієнтовані на дорослих, котрі прагнуть удосконалювати знання української мови або вивчають її як іноземну, та на батьків і педагогів. У цілому розроблення науковцями НАПН України навчально-методичного забезпечення сприяло зростанню рівнів володіння школярами, студентами, педагогічними працівниками державною мовою та її викладання в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, а отже всебічному розвитку і функціонуванню української мови в усіх сферах суспільного життя.

Водночас, у зв’язку з обмеженим фінансуванням, підготовлені програми, підручники, навчально-методичні посібники з української мови видано невеликим накладом, тож вони не зможуть цілком задовольнити потребу навчальних закладів різних типів щодо вивчення державної мови. Доцільно їх перевидати тиражами, які б могли задовольнити навчальні заклади та й просто зацікавлених громадян у поліпшенні мовних знань.

Держкомтелерадіо досягнуто позитивної динаміки щодо збільшення протягом останніх років україномовного продукту в програмах державних телерадіоорганізацій; за програмою Українська книга» на умовах державного замовлення було профінансовано і випущено соціально значущі видання, книги видатних українських письменників, а також переклади творів Т.Г.Шевченка та інших вітчизняних авторів англійською, німецькою, румунською, польською та іншими мовами для популяризації національної літературної спадщини України за кордоном.

У цілому реалізація Держкомтелерадіо заходів Програми відіграла позитивну роль у розширенні сфери застосування української мови в друкованих та електронних засобах масової інформації.

Однак слід зазначити, що тенденції з покращення ситуації у сфері розширення функціонування української мови у засобах масової інформації видаються менш очевидними, а в окремих випадках спостерігається і її погіршення. Однією з головних проблем є недостатня популяризація мови, зокрема і через телебачення та радіо. Для того, щоб мова сподобалася і з’являлося бажання оволодіти нею й використовувати її у повсякденному житті, потрібно, щоб засобах масової інформації мова була максимально гарною та естетичною. Але, на жаль, мова, яку можна чути в спортивних коментарях, деяких випусках новин насичена елементами суржику та понівечена неправильним наголошенням або зміною закінчень, що робить українську мову непривабливою та створює у громадян стереотип її несолідності».

Головдержслужбою спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено і впроваджено механізм забезпечення поглиблення знань з української мови та її використання у процесі виконання державними службовцями посадових обов’язків.

Здійснено оптимізацію мережі навчальних закладів, що готують фахівців за спеціальностями галузі знань Державне управління»; до навчальних програм підготовки та підвищення кваліфікації запроваджено вивчення курсу Ділова українська мова», навчання за ним щороку за державним замовленням проходять близько 12 тис. державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Треба визнати, що у процесі виконання Програми недостатнім був її інформаційний супровід у засобах масової інформації.

Підбиваючи підсумки виконання Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки та оцінюючи ефективність реалізації її мети, основних завдань і очікуваних результатів, необхідно зазначити, що Програма сприяла розвитку і розширенню функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя та забезпечила практичну реалізацію статті 10 Конституції України. Однак в силу недостатнього фінансування частину заходів не вдалося виконати. Таким чином, зазначеної мети Програми досягнуто частково.

Основними проблемами у сфері мовної політики продовжують залишатись:

• застаріле й недосконале мовне законодавство, яке в окремих положеннях суперечить Конституції України;
• слабкі позиції української мови у засобах масової інформації, що значною мірою визначається світоглядними та комерційними орієнтаціями власників приватних засобів масової інформації; поліпшення мовної ситуації в державі потребує суттєвого збільшення частки україномовної продукції в інформаційному просторі України, дієвої підтримки та збільшення тиражів україномовних культурологічних видань;
• домінування іноземного мас-культурного продукту в ефірному просторі України та на ринку культурних товарів і послуг;
• наявність негативних стереотипів щодо статусу й місця української мови у свідомості певної категорії громадян;
• недостатній контроль за дотриманням квот українського продукту на телебаченні та в кінопрокаті;
• недостатні розміри державної підтримки українського книговидання, зокрема, закупівлі книжок для поповнення фондів бібліотек.

Першочерговими завданнями у сфері мовної політики є:

• подання на розгляд Верховною Радою України проект Закону України Про мови»;
• створення Державного департаменту мовної політики;
• вироблення дієвих засобів захисту від зовнішньої мовно-культурної експансії та проявів публічної дискредитації української мови;
• поліпшення якості українського мовлення на теле- і радіоканалах, мовної культури у засобах масової інформації;
• сприяння утвердженню і піднесенню престижу державної мови в діяльності дитячих, юнацьких, студентських, мистецьких, спортивних громадських організацій та осередків;
• створення системи неперервної мовної освіти, зокрема, мережі курсів з державної мови для дорослих, що має забезпечити належне володіння державною мовою всіма громадянами України;
• створення належної нормативної бази підтримки і пільг для україномовних засобів масової інформації, книговидання українською мовою, української пісенної продукції, українського кіно і театру;
• здійснення ефективних заходів, спрямованих на входження української мови в світовий інформаційний простір;
• сприяння зростанню ролі української мови як засобу міжнаціонального спілкування в Україні та в місцях компактного проживання українців за кордоном;
• посилення відповідальності за порушення мовного законодавства.

Оскільки досвід багатьох країн засвідчує, що протекціоністські заходи щодо державної мови повинні здійснюватися на рівні загальнодержавної політики, необхідно продовжити здійснення таких заходів щодо української мови, зокрема, шляхом реалізації продуманої державної мовної політики, створення відповідних структур та розроблення Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2011-2015 роки.

Інформацію щодо виконання окремих заходів Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки представлено у таблиці 1.

Звіт підготовлено МОН спільно з МКТ, Держкомтелерадіо, Держкомнацрелігій, Головдержслужбою, НАН, НАПН, а також Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями