Шкільні усмішки

- Петрику, скільки твоя сестричка заплатить за три кілограми яблук, якщо один кілограм коштує п'ятдесят копійок?
- Одну гривню.
- Неправильно.
- Правильно, Може, навіть менше. Бо вона завжди торгується.

***

Приїхав з міста до діда на канікули хлопець і всім цікавиться:
- А чи багато літрів молока дає ця корова?
- Жодного, - відповідає дід.
- А чому ж ви тоді її тримаєте?
- А тому, що ця корова - бугай!

***

Перед кондитерським кіоском стоїть хлопчик і уважно дивиться на товари.
- Я бачу, - каже продавець, - ти намагаєшся вкрасти цукерку?
- Навпаки, - каже хлопчик, - я намагаюся її не вкрасти.

***

Розмовляють двоє мисливців.
- Ти чув, Петро застрелив замість лося колгоспну корову.
- Нічого дивного. У нього в школі завжди були двійки із зоології.

***

- Дуже полюбляю сидіти з вудкою на березі. Коли мені трапляється маленька рибка, я її випускаю - хай росте.
- А коли велика?
- Великих я складаю в баночку з-під майонезу.

***

На дискотеці повно народу. Танцюючі пари ледь рухаються. Коли музика скінчилась, один хлопець каже дівчині:
- Дякую за танець.
- За танець? - дивується дівчина. - Але ж я не танцювала, а проштовхувалась до виходу.

***

- Дарино, скажи, правда у мене красивий капелюшок?
- Чудовий. Тільки мені здається, тобі треба його по-іншому носити?
- Тобто як?
- У коробці.

***

У шкільному коридорі на підвіконні сидять Денис з Ігорем і ось так бесідують:
- Шість, три, п'ять, вісім!
- Три, чотири, сім, один!
- Одинадцять!
- Двадцять два!
- Дев'ять, тринадцять, двадцять вісім!
- П'ять, дванадцять, тридцять один!
- Що це значить? - питає Оля.
- Це значить, три, що нікому, чотири, не треба знати, вісім, про що ми говоримо, - відповідає Денис.
- Бо якщо, вісім, хтось такий цікавий, п'ять, той хай знає, два, що нам заборонили говорити те, що ми, тринадцять, хочемо сказати, - додав Ігор.
- А що вам заборонили? - не зрозуміла Оля.
- Нам, шість, заборонили, дев'ять, лаятися, - пояснив Денис.
- От і довелося, чотири, всі лайливі слова, одинадцять, закодувати. Тепер, вісім, ми замінюємо їх, тринадцять, цифрами, - докинув Ігор.

***

- Мамо, не піду я більше до школи, - каже Василько після першого дня занять. - Не вмію ні читати, ні писати, а розмовляти мені не дозволяють...

***

- Петрику, чому ти так погано вчишся, а Сашко добре?
- Бо Сашко на два двори ближче до школи живе...

Першокласник повернувся першого вересня зі школи. Мама його питає:
- То чого тебе навчили, сину?
- Та ще нічого. Доведеться піти й завтра.
- Скільки тобі років?
- Скоро сім, а поки що шість.
- Галю, якщо ти не будеш їсти кашу, я покличу сірого вовчика.
- Невже ти, мамо, думаєш, що сірий вовчик їстиме цю кашу?
Повертається син зі школи. Батько відкриває його щоденник і бачить: математика - 2, українська мова - 2, фізкультура -2, співи - 5. Батько хапається за пасок.
- Ну й негідник! Так ти ще й співаєш!
- Що ти, Іванку, робиш?
- Пишу листа Галочці.
- Так ти ще писати не вмієш.
- То нічого, Галочка ще не вміє читати.
Якось одного малюка запитали:
- Скільки років твоєму дідусеві?
- Не знаю, але він у нас уже давно.
Учень відповідає:
- У полярних краях живуть такі живі істоти: пінгвіни, тюлені, моржі та полярні дослідники.
- Вітю, ти вивчив однину і множину?
- Так.
- Тоді скажи: штани - однина чи множина?
- Вгорі однина, а внизу - множина.
- Скільки тобі років, хлопче?
- П'ять.
- А ти ще не вищий моєї парасольки.
- А скільки років вашій парасольці?
- Тату, а що то за пташка?
- Не знаю.
- А чого ж ти не запитав, як був маленьким?