Новела «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника.Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм.
(відкритий урок з української літератури в 10 класі)
Тема: Новела «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Новаторство письменника.Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Поняття про експресіонізм.
Мета:
ü ознайомити учнів з історією написання твору; розкрити психологічну суть новели, ідею нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею;
ü розвивати вміння учнів висловлювати свої думки з приводу прочитаного,комунікативну компетентність, виіння робити висновки;
ü формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває щасливою тiльки на своїй землі; збагачувати ментальний досвід учнів новими об'єктивними оцінками й поглядами; прищеплювати учням шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: пісня на слова Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій», кадри з фільму «Камінний хрест», картки, текст твору.
Епіграф:
Страшно сильно пишете Ви.
Так, якби-сьти витесували потужною
рукою пам'ятник для свого народу...
Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша,
котру не можна забути...
О. Кобилянська
Дійшло до того, що мужики йдуть
в світ за очі – на еміграцію.
В.Стефаник
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. З'ясування емоційної готовності до уроку
2. Актуалізація опорних знань i суб'єктивного досвіду
А) Jlimepamypний диктант
1. 1871 рік... ( народився В. Стефаник)
2. Дитинство майбутнього письменника минуло в селі..(с. Pyciв Снятинського району).
3. Батько Степана був... (заможним селянином)
4. Василь провчився у школі.. (три роки)
5. У 1883 році молодий Стефаник... (успішно склав іспити до Коломийської гімназії)
6. Першою публікацією молодого письменника стала стаття... («Жолудки наших робітничих людей i читальні»).
7. Після виключення з Коломийської гімназії Стефаник навчався.. .(У Дрогобицькій гімназії)
8. Після закінчення гімназії, він вирішив вчитися... ( У Кракові на медичному факультеті)
9. Перша збірка В. Стефаника мала назву... ( «Синя книжечка»)
10. Ольга Гаморак була... ( Дружиною Стефаника)
11. Василь Стефаник помер у ...(1936 році)
12. Творча спадщина В. Стефаника налічує... (72 новели, статті)
Б)«Мікрофон»
ü Що ви можете сказати про В. Стефаника — людину i митця?
ü Що називається новелою?
ü Які збірки письменника ви знаєте?
ü Назвіть новели В. Стефаника.
ü Що ви можете сказати про В. Стефаника — людину i митця?
ü Ознаки якого літературного напрямку яскраво виражено у новелі «Камінний хрест»?
В) Коротка інформація учня про експресіонізм як напрям у літературі.
Експресіонізм - (від фр. expression - вираження, виразність) - літературно-мистецький напрям, що формувався у французькому живописі кінця XIX ст. (Вінцент ван Гог, Поль Сезанн, Анрі Maтicc), а на початку XX ст. визначив художні пошуки німецьких лігераторів (Йоганн Бехер, Леонгард Франк). Цей напрям мав протистояти імпресіонізмові, отже, передавати не стільки враження від дійсності, як вираження авторського ставлення до неї. Звідси - посилення лірично-суб'єктивного начала в художньому моделюванні життя, намагання прояснити його глибинну сутність. В українській пpoзi такий підхід до зображення дійсності характеризує новелістику Василя Стефаника, позначену надзвичайною увагою до внутрішнього світу людини, динамізмом у розкритті її переживань, що передаються нервовою, напруженою, "рваною" фразою. За спостереженням Олександри Черненко, для експресіоністів "важливим було те, щоб мистецтво відображало свідомість людини, "її внутрішні переживання та емоції i щоб воно теж було експресієею ритму та руху життя... Тим-то не краса, а експресія, сила духовного виразу, стала характеристичною властивістю естетики експресіонізму". У цьому зв’язку симптоматичним є прагнення Василя Стефаника так натягнути струни селянської душі, щоб їх звучання нагадувало музику Бетховена.
ІІІ. Оголошення теми, мети, цілевизначення.
Зачитування епіграфу, запис його в зошити
Зачитування епіграфу, запис його в зошити
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя
До Русова, батьківщини Василя Стефаника, «як i до інших духовних центрів нашої землі, ідуть літературні паломники з yciєї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова i п'ють цілющу воду зi Стефаникової криниці — тієї, що й дoci стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, всеньке село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест, той, який дав назву одній із найкращих новел Василя Стефаника.
«Камінний хрест» — єдиний відгук Стефаникового серця на трагічні для українського народу події, що відбувалися в його краї наприкінці XIX — початку XX століття. Але який?..» (Н. Горик)
• Які почуття переживали ви під час читання новели «Камінний хрест»? Що вас найбільше вразило?
2. З'ясування icторичної основи твору
• Пригадайте з попереднього уроку, які картини бачив В. Стефаник на Краківському вокзалі i ось про що він писав О. Кобилянській у 1899 році.
Зачитування уривка з листа
Нині досвіта на двірці краківсъкім було 800 душ емігрантів... Насамперед виділи би-сте сотки синіх, спечених губів, потім кололи би Вас у серце ріжнобірві очі діточі - попідпухали, як коли би синявою водичкою намокли. Далі виділи би-сте тисячі брудних висохлих ярочків по лицях від сліз, а далі чули би-сте захриплий голос бесіди руської... Чули би-сте, як багато маленьких чобіток гримає по камінню,— се пepшi чобітки у хлопців i дівчаток; йдуть, говорять «очима» i оглядаються все на чобітки, що ніколи не мали.
Потім ще виділи би-сте, як мами бігають з плачем за пропавшими дітьми, як їх пани штурхають, як вони ридають. Виділи би-сте, як .вони сідають до вагонів, як силоміць пхають бабів i замикають у возах, сидя під самим верхом, бо насподі пакунки. Поїзд рушає, жінки i чоловіки чіпляються єго, поліція i жандарми відкидають їx, як галушки, а вікна в поїзді розпадаютьс i кавалками спадають на пероні. На пероні лишаютъся жінки 6ез чоловіків, діти самі без родичів i чоловіки без жінок. Шалений плач, ломання рук i прокльони.
Співзвучним до листів В. Стефаника є рядки вipша I. Франка із циклу «До Бразилії». (Мелодекламація. Супровід - мелодія пicнi Б. Лепкого i Левка Лепкого «Чуєш, брате мій...»)
Коли почуєш ти в тиші нічній
Залізним шляхом стукотять вагони,
А в них гуде, шумить, пищить, мов piй,
Дитячий плач, жіночі скорбні стони,
Важке зітхання і гіркий проклін,
Тужливий спів, дівочії дисканти,
То не питай: Се поїзд – звідки він?
Кого везе? Куди? Кому вздогін?
Се – емігранти.
Коли побачиш — на пepoнi десь
Людей, мов оселедців тих, набито,
Жінок худих, блідих аж серце рвесь,
3ів'ялих, мов побите градом жито.
Мужчин понурих i дітей дрібних,
І купою брудні, старії фанти,
Навалені під ними i при них,
На лицях слід терпінь, надій марних,
Се — емігранти...
3. Словникова робота
Еміграція (з лат. Emigrare – переселятися) – переселення із своєї батьківщини в іншу країну і життя в ній після переселення, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.
Емігрант – особа, яка переселяється на постіне місце проживання в інщу країну.
Діаспора (з грец. diaspora- розсіяння) – перебування значної частини народу(етнічної спільноти) за межами батьківщини.
4. Повідомлення про причини масової еміграції українців.
Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії.
Вони були аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торівля тут були слабо розвиненими. Як i раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів i сировинним додатком промислово розвиненої метрополії — Австро-Угорщини.
На початку XX ст. на західноукраїнських землях збереглися феодально-кріпосницькі пережитки: здольщина, відробітки на користь поміщика за користування пасовищем, водопоєм, лісом.
У Галичині панівне становище посідали польські поміщики.
Поглибилося розшарування селянства, 5 % становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їх землю.
Малоземельні селяни орендували землю у багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні.
Розорені селяни, не знайшовши роботу в мicтax, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину.
Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії.
На початку XX ст. почалася еміграція українського населення до Америки. Причинами такого явища стали безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону.
Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще у 70-х pp. XIX ст. На кінець XIX ст. українська громада в США нараховувала 200 тис. чоловік, українська громада Канади — 24 тис. Еміграція західноукраїнського селянства набирає такого розмаху, що лякае панівні класи. «Мужики з жиру дуріють та шукають дармового хліба! — саркастично вигукує панство, розгніване втратою дешевих робочих рук».
Запитання до класу:
— Як епіграф до уроку увиразнює цю тему?
Слово вчителя
В експозиційному першому розділі відразу ж показано, як людське життя Івана пливе одним потоком з худоб'ячим. Бо ж обидва - i господар, i його єдиний кінь, - одягли шлеї, на обох набухли жили, коли вони возили гній на той « горб щонайвищий i щонайгірший над усе сільське поле».
Перегляд фрагменту фільму « Камінний хрест» (праця Івана на горбі, епізод з будяком)
- Чи можна назвати роботу Івана на гopбi «каторжною»? Чому?
- Знайдіть i прокоментуйте художні деталі, які свідчать про тяжку працю Івана («... i нa коні, i нa Івaнi жили, виступала…...догори ліз кiнь як по леду, a Івaнa як коли би хто буком по чолі mpicнyв, така велика жила напухала йому на чолі...»; «,..ліва рука Івaнa обвивалась сітею cuнix жил, як ланцюгом iз синьої сталі..»; «...ранком...і кінь, і Івaн держалися крепко, бо оба відпочили через ніч..).
- Знайдіть цитати, якими ілюструється любов Івана Дідуха до своєї землі, до того піщаного кам’янистого гopбa.
- Чому письменник неодноразово порівнює Івана з конем?
- Чому Іван не дозволяв жінці та синам працювати на гopбi?
- Чи досяг Дідух ycпixiв, чи забезпечував горб сім'ю Івана?
- Розкрийте психологічний стан Івана через призму двох останніх абзаців 5-го розділу? (нестерпний біль, жаль, туга за молодими літами, смуток, ридання, бо настає розлука з рідними людьми, близькими приятелями)
- Чому ж Іван їде до Канади?
- Що переважило в Iвaновi - любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?
Слово вчителя
- Та чи можна сказати, що розлука з рідною землею, з рідною домівкою, з yciм нажитим непосильною працею добром була легкою для емігрантів? Відповідь на це питания нам подає фрагмент фільму.
Перегляд фрагменту фільму (прощання Івана та його родини з рідним селом)
- Чому ж усе село зібрав? З якої причини? Які почуття переповнюють Івана? Як від’їзд до Канади вплинув на психологію головного героя? (Іван усіх любив, шанував, для нього вони були всі рідні, він хотів з ними попрощатися перед від'їздом до Канади. Сумний був, незвичний: то мовчазний, а більше балакучий, почуття жалю, смутку переповнюють його.)
- Чому новелу названо « Камінний хрест»? Що символізує ця назва?
- Як би ви сформулювали ідею новели?
- А як би ви назвали цей твір? Чому?
- Як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?
- Чи буде щасливим Дідух у чужому кpaї?
Слово вчителя
Роботящі руки українців i на чужій землі прославили рідний край. На сьогодні за межами України проживає не менше 8 млн. українців. У Північній Дакоті (США) українці заснували село i назвали його Україна.
У Канаді споруджено пам'ятники князю Володимиру Великому, Маркіяну Шашкевичу, Тарасу Шевченку, Івану Франку i голодомору 1932-1933 років. У Вегревілі стоїть велетенська писанка, яка є символом української спільності в Канаді.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Який же узагальнений висновок ми можемо зробити з цiєї новели?
Слово учня.
У новелі« Камінний хрест» родина Івана Дідуха в пошуках кращої долі вибирається до Канади. Прощання Івана з рідною хатою, селом, односельцями - це своєрідний похорон. Камінний хрест зі своїм та жінчиним ім'ям, поставлений Іваном на глиняному горбі, який він усе своє життя обробляв тяжкою працею, став символом страждань сотень тисяч галицьких українців, що їх злидні погнали за океан, до « Гамерики» й Канади.
Слово вчителя
Літературознавці вважають, що Василь Стефаник є новатором в українській літературі в галузі новелістики. А в чому конкретно заключається його новаторство? (В.Стефаник не розглядає економічних відносин у селі, не розповідає про долю емігрантів. Він акцентує увагу на душі героїв, почуттях, душевних муках, переживаннях селянина, які викликані розлукою з селом, тобто на внутрішньому світі героїв. Мова героїв уривчаста, «нервова», фрази динамічно-експресивні, є багато образів-символів. Ці ознаки зближують твір з явищами європейської прози, які дослідники відносять до експресіонізму.)
VІ. Підведення підсумку уроку.
Слово вчителя
Багато людей доля закинула за межі України. Але вони ніколи не забувають рідну землю i думками завжди линуть до нeї. Одна iз цих багатьох людей, Наталка Мохорук, що живе нині в Канаді, надіслала такого листа:
... Присвячую цей вірш yciм, хто знесилений щоденними проблемами життя в Україні, хто наміриться закрити очі й бігти з рідної землі, яка, власне, тепер потребує кожного, щоб допомогти їй у такий важкий час. Послухайте цей вірш i самі побачите, що у кожного з нас, хто проживав так далеко від України, є чи не найтяжчий камінь - туга за всім, що є рідне.
Не залишайте Неньки в біді, бо совість, як i перша любов, завжди про себе в біді нагадає.
Ти, друже далекий, не знаєш
Про туту безмежну мою,
Не чуєш, як серце ридає,-
За чим, я тобі розкажу:
Ридає воно за літами,
Проживши тут, в чужині,
Ридає, що рідний край не з нами,
Що роки злетіли в журбі...
Живу, а душа вся німіє,
Бо тут - навітъ сонце не те!
I небо не те — хоч синіє,
Холодне якесь, не моє...
Як десь я побачу калину,
Що квітне в канадськім саду,
Згадаю мою Україну
Й непрошену витру сльозу...
Мій друже, шануй Батьківщину,
Вона, як життя, є одна!
Люби свою рідну Вкраїну -
Багата чи бідна вона...
VІІ. Домашнє завдання. Оцінювання учнів
ü Визначити художні особливості новели.
ü Скласти план характеристики головного героя.
ü Написати твір-мініатюру на тему «Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…» (за бажанням)
Комментариев нет:
Отправить комментарий